У Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду відбувся тематичний захід з питань захисту у сфері спільної власності для студентів факультету правничих наук Національного університету «Києво-Могилянська академія». В межах заходу для гостей провели екскурсію, в ході якої студенти змогли дізнатися про історію будівлі КЦС ВС, діяльність різних підрозділів секретаріату суду, побувати в залах судових засідань та ін. Також вони зустрілися із суддею ВС у КЦС Павлом Пархоменком, який розповів про діяльність Суду.

Павло Пархоменко зазначив, що з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну кількість надходжень справ до КЦС ВС зменшилась, але сьогодні вона вже перевищує довоєнний рівень. Серед спорів, які розглядає суд, дуже багато справ щодо спільної власності.

Суддя розповів про механізми передачі справ на розгляд судових палат, Об’єднаної палати КЦС ВС, відзначивши важливість правових висновків касаційного суду. Порушив питання щодо ефективних способів захисту, зауваживши, що вони залежать від правового режиму майна. Спікер наголосив, що застосування неправильного способу захисту (наприклад, коли позивач просив усунути перешкоди в користуванні власністю, а треба було витребовувати майно) може призвести до того, що буде відмовлено в задоволенні позову, і позивачеві доведеться розпочинати судовий процес спочатку.

Павло Пархоменко акцентував, що ВС є судом права, а не факту. Тобто він не надає оцінки фактам, не переоцінює докази, а лише вивчає, чи правильно суди нижчих інстанцій застосували норми права.

Доповідач розповів про малозначні справи (зокрема, такими є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Водночас бувають справи, наприклад, щодо поділу майна, вартість якого не перевищує вказаної суми, які, однак, є складними й потребують висновку касаційного суду. В таких випадках заявник може обґрунтувати в касаційній скарзі наявність виключної правової проблеми у справі, щоб суд касаційної інстанції відкрив провадження.

Одне із запитань, які поставили студенти судді, стосувалося «нормотворчості» суду та меж судового активізму. Павло Пархоменко зазначив, що неможливо всі відносини, які до того ж постійно розвиваються, врегулювати на законодавчому рівні. Тому, якщо виникають запитання щодо відсутності чи неточності регулювання певних відносин, суд керується загальними принципами цивільного законодавства (справедливість, добросовісність, розумність та ін.). Застосовуючи ці принципи, суд може сформулювати правову позицію щодо регулювання тих чи інших відносин. Однак при цьому він не повинен перевищити свої повноваження, і межа тут дуже тонка. Суддя звернув увагу на рішення ЄСПЛ від 6 лютого 2025 року у справі «UKRKAVA, TOV v. Ukraine».  

Павло Пархоменко пояснив майбутнім правникам, чим гарантії права власності, передбачені ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відрізняються від гарантій, передбачених ЦК України, а також чи може та в яких випадках шлюбний договір бути визнаний недійсним тощо. 

Крім того, суддя зазначив, що КЦС ВС зацікавлений у залученні до своїх лав мотивованих працівників: помічників суддів, секретарів судових засідань, наукових консультантів, спеціалістів різних підрозділів. Тож Павло Пархоменко запропонував студентам задуматися над обранням однієї з таких професій для подальшого фахового розвитку.

Верховний Суд