Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Надія Стефанів представила результати дослідження «Аналіз судової практики розгляду кримінальних проваджень за статтею 263 КК України», у якому розглянуто тенденції, проблеми та правові особливості застосування цієї статті у кримінальних провадженнях.

Як зазначила доповідачка, дослідження судової практики розгляду кримінальних проваджень за ст. 263 КК України провела ГО «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів» в рамках проєкту «Підтримка України у протидії ризикам розповсюдження стрілецької зброї та легкого озброєння внаслідок агресивної війни Росії»  за даними Єдиного державного реєстру судових рішень щодо вироків та ухвал судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій за період із 1 січня 2022 року до 1 січня 2024 року.

Під час аналізу було виявлено, що проблема незаконного обігу зброї значно загострилася в умовах воєнного стану. Більшість проваджень за ст. 263 КК України пов’язана з насильницькими злочинами, а відсутність спеціального законодавства про обіг зброї створює труднощі як для правоохоронних органів, так і для суддів. Зростання кількості кримінальних проваджень підтверджується статистикою. Якщо у 2022 році було ухвалено 3921 вирок, то у 2023 році цей показник зріс до 5464 вироків. Близько третини вироків було ухвалено на підставі угод про визнання винуватості, що пояснює відносно невелику кількість апеляційних і касаційних переглядів.

У дослідженні приділено увагу й питанню щодо походження вилученої зброї. У більшості справ суди не встановлювали, звідки саме надійшли боєприпаси, оскільки обвинувальні акти не містять таких відомостей. Водночас із практики видно, що зброя найчастіше потрапляє до осіб із районів бойових дій або незаконно передається третіми особами.

Важливим питанням залишається вирішення долі речових доказів у кримінальних провадженнях. У судових рішеннях застосовуються різні підходи:

• знищення зброї (такий варіант викликає питання, особливо коли йдеться про боєздатну зброю);
• передача зброї ЗСУ (у цьому випадку суди дедалі частіше конкретизують, які саме військові частини мають отримати зброю, що сприяє її ефективному обліку та використанню);
• передача зброї управлінням СБУ (деякі судові рішення передбачають зберігання зброї в підрозділах СБУ, хоча механізм її подальшого використання залишається не до кінця врегульованим);
• конфіскація зброї в дохід держави з подальшою передачею до ЗСУ (тут також виникає питання, який саме орган державної влади має відповідати за реалізацію такого рішення).

Суддя навела декілька конкретних справ, що демонструють актуальні виклики в застосуванні ст. 263 КК України.

Судова практика також демонструє проблеми у визначенні добровільної здачі зброї. Верховний Суд розглядав касаційну скаргу особи, яка, знаючи про ордер на обшук, дозволила правоохоронцям оглянути свою квартиру, після чого заявила, що це слід розцінювати як добровільну здачу зброї. ВС установив, що надання згоди на обшук не є підставою для звільнення від відповідальності.

Ще один показовий випадок стосувався ситуації, коли правоохоронці виявили в автомобілі 807 патронів, 24 трасувальні патрони, 10 гранатометних пострілів та майже 3 кг пороху. Обшук провели біля автостанції, що вкотре підтверджує, що боєприпаси можуть зберігатися навіть у місцях масового скупчення людей, а це становить значні ризики.

Справи, пов’язані зі зберіганням зброї в зоні бойових дій, також є поширеними. У м. Бахмуті один з обвинувачених знайшов та перевіз до м. Одеси сім гранат одного типу, 10 гранат іншого типу, реактивну протитанкову гранату та 199 набоїв. Подібні випадки підтверджують тенденцію до нелегального переміщення боєприпасів із зони бойових дій.

Ще однією важливою темою є види зброї, боєприпасів та вибухових речовин, що вилучаються в таких справах. Їх різноманітність вражає: зенітно-ракетні комплекси, кулемети, автомати зі ствольними гранатометами, гладкоствольна зброя, перероблені мисливські рушниці, реактивні протитанкові гранати, гранатометні постріли, вибухові заряди.

Захід організовано за підтримки ГО «Центр безпекових досліджень "СЕНСС"» спільно з ГО «Всеукраїнська асоціація жінок-суддів» та Національною школою суддів України.

Фото надали організатори.

Верховний Суд